В Україні говорять: «Без сім’ї немає щастя на землі». Саме в сім’ї дитина робить свої найперші кроки, звідси вона виходить у широкий світ, навчається любові і добра, тут вчиться шанувати свій рід, свою землю, берегти пам’ять свого роду. Як велика ріка бере початок і силу з малого джерела, так і наша держава починається з родини. А родина до родини – народ. Є скарби, заховані в землю, а є такі, що розташовані на поверхні і передаються з покоління в покоління, чаруючи людську душу. До таких скарбів належить пам’ять роду, його звичаї, традиції, прадідівська молитва любові і доброти, прощення і прагнення до кращого життя, що віками лине у зоряне небо предків і кожен раз повертається через небесні ворота до новонароджених душ - дітей.
Немає нічого у світи найдорожчого для людини ,ніж її сім‘я. Любов рідних людей особливо потрібна нам у скруті чи хворобі, вона надає сили подолати невдачі та відчай ,прихилити до себе долю. А як приємно розділити з родиною радість, святкувати перемогу, відчути , що твої батьки залишаються з тобою.