Не вистачає слів, щоб передати біль, який торкнувся всіх чорним крилом, залишивши сльози та смуток.
Вона назавжди залишиться у нашій пам'яті надзвичайно світлою, доброю, позитивною і життєрадісною Людиною, котра завжди вміла підібрати потрібні слова, була міцною опорою сім'ї і колективу, надійним порадником, мала золоті руки і була професіоналом своєї справи! Вона раділа світу, людям, що її оточували, несла у серці людяність і красу. Більше ніколи не світитиме для неї весняне сонце, не дошкулятимуть надмірні дощові дні, не продзвенить такий рідний шкільний дзвінок, але мудрі зерна науки, щедро засіяні в душі учнів, щира людська вдача ще довго проростатимуть світлою пам’яттю в наших серцях.
Душа спочила, відійшли турботи,
Покинув біль, тривога відлягла.
Нема куди спішить – нема роботи,
Вона ж без неї жити не могла...
Не віриться, але насправді сталось,
Вас більш нема, а навкруги - краса!
Життя в секунду каменем зірвалось,
І чорним маревом покрились небеса...