Теперішній світ наповнений голосними акордами електронної музики, а у нашій залі панувала сповідальна тиша серед глядацької аудиторії. Всі завмерли і ловили кожне слово з уст барда і кожен акорд її гітари. Бо її поетична душа розмовляла із душами присутніх. «Лелека на крилі приніс весну» - таким дивоцвітом слів і мелодій розпочалася ця зустріч. Наталія Ярмошевич справді поліська Ліна Костенко, багато поезій Ліни Костенко покладено на музику барда.

    Наталія Ярмошевич – людина великої поетичної душі і краси – в її піснях переплелися мрії, сподівання, життєвий досвід, весняний розмай. Весна – душі сп`яніння. Авторська пісня «Заграю я мелодію дощу» вразила всіх. Водночас захотілося тепла, сонечка, квітування весни, повітря, напоєного весняними ароматами. «Соната щастя» - ще одна пісня пані Наталі. «Я знов обую свої черевики, І помандрую стежкою життя». І на тій життєвій дорозі, як у кожної людини: радість і щастя, тривога і турбота, шум дощу, тепло від сонця, барвисті краєвиди, радощі і невдачі. Бо це людське життя. На запитання: «Чи щаслива Ви людина?» Наталія Ярмошевич відповіла ствердно, і додала, що пісня і музика є невід`ємною складовою її щастя. Що це два крила, які піднімають її і дозволяють її поетичній душі летіти у високості.

   Ми щиро дякуємо пані Наталі за те, що дала змогу доторкнутися до поетичних струн своєї великої душі, впустила нас у свій власний прекрасний розмай української пісні! Бажаємо Вам нових пісень, творчого натхнення, подальшого розквіту вашого унікального таланту!

Ми у захваті!!!!